Є сторінки історії, про які важко говорити, але про які не можна мовчати. Бабин Яр — одна з найстрашніших трагедій Другої світової війни, символ Голокосту та масового знищення людей нацистським режимом.

29–30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр у Києві нацисти розстріляли 33 771 єврея. Масові вбивства на цьому місці тривали й надалі. Жертвами стали євреї, роми, військовополонені, пацієнти психіатричної лікарні, українські націоналісти, підпільники, цивільні заручники та інші. Загалом Бабин Яр став місцем загибелі десятків тисяч людей.

До цієї скорботної дати в Опорному закладі «Торецька ЗОШ І–ІІІ ступенів №6» пройшли години пам’яті, присвячені трагедії Бабиного Яру. Під час онлайн-зустрічей учні перегортали трагічні сторінки історії, говорили про події вересня 1941 року та причини масових розстрілів, знайомилися з історичними фактами й цифрами. Переглядаючи архівні фотографії та документальні матеріали, школярі простежили «дорогу смерті», якою йшли приречені люди, дізналися про долі невинних жертв та місця вшанування їхньої пам’яті сьогодні. Особливо боляче звучали цифри. Але за кожною цифрою — людське життя. Ім’я. Родина. Дім. Мрії, яким не судилося здійснитися. Саме тому важливо не лише знати факти, а й усвідомлювати ціну ненависті, нетерпимості та знецінення людського життя.

Бабин Яр нагадує нам: пам’ять починається з небайдужості. Поки ми пам’ятаємо загиблих, говоримо про них і передаємо правду наступним поколінням — вони залишаються в нашій пам’яті.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Не забуваємо.

Світла пам’ять усім невинним жертвам Бабиного Яру.